Художниця,
учасниця проекту Bloomsday 2007

RosenBlumen
Artist statement

Свідомість моя хоче перемоги вегетаріанства
у всьому світі, а підсвідомість
жадає шматка соковитого м’яса.
А чого ж хочу я…?
"Письменник"

Працювати над темою «Джеймс Джойс» важко усім, і художники не виняток. Джойсівські слова: "Я загадав стільки загадок і головоломок, що вченим знадобляться століття, аби відгадати, що ж я мав на увазі…у романі «Улісс» -- змальовують усю його творчість. Джойса неможливо ані пояснити, ані «проілюструвати». Можна лише шукати паралелі змісту, і візуальні також. Одну із таких паралелей я віднайшла у своїй живописній серії Delicatessen (2003).

Любов та інстинкт, пристрасті приховані та відверті, власні бажання та публічний контроль над ними, -- цими питаннями упритул завантажена сучасна філософія, та все ж, для кожного вони були та залишаються питаннями особистого вибору та моралі. Художник завжди керується інстинктом, а не мораллю. Мораль мистецького об’єкту формується після акту його створення, формується критиками та глядачем. Свого часу це проголосив Дюшамп. Акт творення позбавлено будь-якої моралі. У серії Delicatessen я інстинктивно відчула нашарування підсвідомого «аморального», яким Джойс «нашпигував» свого героя.

Сексуальність та «сенсуальність» Блума неподільні та прослідковуються крізь органи чуттів його героя. Я думаю, що саме тому, автор у своїх пояснювальних схемах до роману посилається на конкретні органи тіла, а у самому романі апелює до фізичної пристрасті Блума вживати у їжу найрізноманітніші потрухи.

Причина його сенсорного, «підшкірного» апетиту безумовно і «транспарантно», тобто, прямо полягає у його сексуальному голодуванні. Педантизм та пристрасність до їжі Блума (зокрема до акту поїдання) теж вочевидь замішано на цьому ж. Саме цей аспект у характері джойсівського героя мене цікавить найбільше.

Сексуальне бажання – це бажанням пізнати (першорідний гріх у християнській догмі), акт пізнання пов’язано з актом вторгнення. Сексуальне вторгнення – найпримітивніший і найпростіший прояв цього бажання. Інакше кажучи, сексуальний потяг – це лише верхівка айсбергу бажання пізнати.

Сексуальний акт у фізичному сенсі означає «залізти під шкіру», тобто відчути плоть найменш захищеним шкіряним покривом і найбільш чуттєвим до нервових збудників. У цьому і полягає сенс безпосереднього фізичного потягу. І дійсно, найсуттєвіші ерогенні зони людського тіла найменш захищені та, скоріше, нагадують м´ясо, що вкрите тонкою захисною плівкою. Здається, звідси прямий зв´язок між різноманітними, більш, чи менш сексуально-агресивними типами людей, що залежні від їх щоденної дієти та пристрастями до м’ясної чи вегетаріанської їжі.

Пристрасть до м’яса та воуаєризм Блума свідчать про його приховану сексуальну невдоволеність.
Хто він, містер Блум? – чи прихований маніяк, якого контролює суспільна мораль, звичайний невдаха, що знаходить порятунок у задоволенні від поїдання баранячих нирок, що залишають «у роті гіркий присмак з неясним ароматом сечі», чи тонкий естет, що зростає на власному невроз… Можливо він герой, що шукає у провулках рідного міста відповіді на питання буття?

Можливо, за Джойсом, він поєднує усе разом.